Електротранспорт у Кропивницькому річ непогана, але тролейбусні лінії не гумові — вони тягнуться туди, куди протягнули дроти років сорок тому, і край. А місто з того часу розрослося, і в ті двори, куди «рогатий» ніколи не заїде, людей усе одно треба якось доставляти. От тут і виходить на сцену маршрутка № 104 — робоча конячка, яка єднає Європейський ринок із М’ясокомбінатом «Ятрань» і дорогою прихоплює добру половину цікавих городянам місць: від лікарні до стадіону.
Навіщо взагалі сідати на цю маршрутку

Відстань ніби скромна — 9,64 км, але за фактом це доволі довгий і насичений маршрут, який проходить крізь кілька різних «світів» міста: тут тобі й ринкова метушня, і спальні квартали, і промзона з «Гідросилою». Перевізник — ПП «Паритет Сервіс», ходить машина щодня з половини шостої ранку і приблизно до 18:20 вечора. Інтервал руху тримається близько 12,5 хвилин, тож довго мерзнути на зупинці зазвичай не доводиться, хіба що не пощастить із погодою чи з часом доби.
Шлях і зупинки: як пояснити дорогу знайомому
Якщо коротко: маршрутка стартує від Європейського ринку, пірнає повз Фортечну гімназію та станцію швидкої допомоги, проходить крізь квартали біля Центральної міської лікарні та Головпоштамту, зачіпає стадіон «Зірка» та Спортивну школу №4, а потім іде в бік заводу «Гідросила» й завершує шлях біля М’ясокомбінату «Ятрань». Хто їздив у бік Ковалівки чи Жадова, знає: там свої маршрутки зі своїм характером, а в «сто четвертої» — свій, спокійний, майже робочий ритм без зайвих понтів.
Зупинки в прямому напрямку
Перший відрізок — від ринку вглиб міста:
- Європейський ринок
- Фортечна гімназія
- Станція швидкої допомоги
- вул. Княгині Ольги
- бул. Межовий
Далі маршрут іде крізь більш обжиті квартали:
- вул. Барболіна
- вул. Святослава Хороброго
- Центральна міська лікарня
- Готель «Турист»
- Дитячо-юнацька спортивна школа
Потім починається адміністративно-спортивна частина шляху:
- Головпоштамт
- ЦНАП
- на вимогу
- бібліотека ім. Шевченка
- стадіон «Зірка»
- Спортивна школа №4
І фінальний, промисловий відрізок:
- завод «Гідросила»
- вул. Павла Сніцара
- вул. Олени Журливої
- вул. Левка Мацієвича
- вул. Олени Теліги
- вул. Братиславська
- М’ясокомбінат «Ятрань»
Що додається на зворотному шляху
У зворотний бік маршрутка майже повторює саму себе, але з кількома новими зупинками, яких не було дорогою «туди»:
- вул. Ельворті
- Акустика
- парк «Ковалівський»
- університет ім. Володимира Винниченка
- ліцей ім. Тараса Шевченка
- музей мистецтв
- магазин «Схід»
- вул. Любомира Гузара
Якщо їдете з боку М’ясокомбінату, то заїзд через парк «Ковалівський» та університет — не найгірший бонус, є на що подивитися у вікно, поки стоїте в затоці.
Усі інші маршрутки Кропивницького можна знайти на сторінці: Розклад руху маршруток у Кропивницькому
На чому катаємося і що з комфортом

Реалії парку машин на цьому маршруті — цілком собі типові для міста: трапляються і бусики, що бачили види, де в повний зріст встати не вийде за всього бажання, і машини новіші. Але кондиціонер у маршрутці — це все ще радше щаслива випадковість, аніж правило. Улітку салон перетворюється на маленьку лазню на колесах, і пасажири традиційно ведуть дипломатичні переговори: відкривати люк чи кватирку, і якщо відкривати, то кому саме має дути. Спір давній, компромису не існує.
Окремий і не найвеселіший момент: низькопідлогових майданчиків для людей з інвалідністю чи для візків у типових для Кропивницького маршрутках на кшталт Mercedes Sprinter та подібних моделей практично немає. За фактом це залишається мрією, а не реальністю, і маломобільним городянам доводиться розраховувати або на рідкісні винятки, або на інший транспорт.
Оплата і пільги
Готівка тут усе ще король. Проїзд коштує 15 грн, оплата — водієві при вході, і пошук дрібних грошей у кишені чи сумці — це вже давно окремий міський ритуальний танець, знайомий кожному. Якщо їдете із заднього майданчика, передати гроші вперед і отримати решту назад — навичка, якою городяни володіють майже на автоматі.
Щодо пільг: пільговики (пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідностю та інші категорії) зазвичай їдуть безоплатно за посвідченням, але конкретний список краще уточнити в самого перевізника. Діти приблизно до 6–7 років найчастіше теж їдуть без оплати. А от школярі та студенти, хоч як це прикро звучить, платять за повним тарифом нарівні з дорослими.

Година пік, площа та інші маневри
У години пік маршрут спокійним не назвеш. Затор у районі площі Богдана Хмельницького або біля мосту через Інгул — це майже традиція, і водії маршруток давно виробили свій набір маневрів: перебудуватися в останній момент, зрізати через другорядну вулицю, пригальмувати біля узбіччя й одразу рвонути, поки не закрився просвіт у потоці. З боку це виглядає нервово, але за фактом це просто спосіб хоч якось тримати інтервал руху.
Вічна боротьба за вільне місце теж нікуди не поділася: хто встиг сісти біля Європейського ринку — той і молодець, а хто заходить уже ближче до лікарні чи стадіону — тому їхати стоячи, тримаючись за поручень і намагаючись не завалитися на сусіда на черговому повороті.
Тривоги і як не зависнути на зупинці
Окремо варто сказати про повітряні тривоги: під час них транспорт, включно з цією маршруткою, може робити вимушену паузу, і рух відновлюється не одразу після відбою. Тому перш ніж виходити з дому спеціально під розклад, варто про всяк випадок глянути актуальну ситуацію — через застосунок з онлайн-картою маршрутів або на офіційному сайті міської ради. Так менше шансів простояти на зупинці довше, ніж планували.
Доїхати до «Ятрані» на 104 маршрутці
У сухому залишку маршрутка № 104 — цілком робочий варіант доїхати від Європейського ринку до промзони біля М’ясокомбінату «Ятрань», особливо якщо дорогою треба заскочити до лікарні, стадіону чи Головпоштамту. Комфорту за мірками розпещеного пасажира тут небагато: духота, тіснота і вічна суперечка про кватирку нікуди не поділися. Але за інтервалу в 12,5 хвилин і розумної ціни в 15 грн скаржитися особливо ні на що — хіба що по-сусідськи, як це вміють робити тільки городяни Кропивницького.