Електрички тут немає, метро тим більше, а відстані такі, що пішки дійти — постаріти. Тому маршрутка як ходила, так і залишається єдиним варіантом дістатися туди, куди ні трамвай (котрого теж немає), ні попутка знайомого не довезуть: у двори, до поліклініки, на зміну о восьмій ранку. Автобус №2а — з тих маршрутів, про які рідко говорять вголос, але без яких половина міста залишилася б без нормального зв’язку з рештою Світловодська.
Маршрут і що дорогою видно
З’єднує вулицю Дмитра Яворницького з вулицею Чайковского, дорогою чіпляючи центр. Нічого складного, тільки біля ринку водій зазвичай трохи пригальмовує — там завжди хтось виходить і водночас хтось заходить, і на пару секунд у дверях утворюється затор із сумок і ліктів.
Машини — звичайні маршрутки, де встасти на повний зріст можна, лише якщо пригнутися заздалегідь і завчасно ж змиритися. Одні вже бачили всяке: скриплять на кожній ямі, двері на поворотах дзвенять так, що новий пасажир мимоволі озирається. Інші новіші, але кондиціонер що там, що там — рідкість. Улітку кватирки відкривають ще на другій зупинці. Люк відкривати чи ні — питання, яке вирішується голосуванням просто в салоні, зазвичай без слів, просто хтось встає і відкриває.
Про низькопідлогові майданчики для візочків та маломобільних людей говорити особливо нічого — їх у таких автобусах немає. Просто немає, і все. Це не секрет для тих, хто їздить регулярно.
Безготівкового розрахунку немає й у помині. Дріб’язок готуйте завчасно — шукати гаманець на ходу, коли автобус смикається перед ямою, а ззаду вже притискають, задоволення таке собі. Класика — передати гроші через півсалону вперед, поки водій одночасно кермує, стежить за дорогою біля ринку і на дотик відраховує решту.
Як ходить двійка-А: інтервали та графік
У будні перша машина виходить близько шостої ранку, остання — о 20:45. На лінії водночас до семи автобусів, тому в години пік інтервал щільний: нова машина за 10–11 хвилин. У вихідні спокійніше — автобусів менше, ходять рідше, інтервал розтягується до 13–15 хвилин, а останній рейс їде трохи раніше чи трохи пізніше, тут už як пощастить із конкретним днем.
Уранці машини забиті вщерть, і вільне сидіння — уже маленька удача. До обіду салон порожніє, їхати стає простіше. Після шостої вечора знову починається очікування, тож розраховувати час краще заздалегідь, а не сподіватися, що ось-ось підійде. Валідаторів і QR-кодів немає і не передбачається. Тільки готівка, і це також частина повсякденності, до якої звикаєш швидко.
Усі інші автобуси Світловодська можна знайти на сторінці: Розклад руху автобусів Світловодськ
Скільки коштує і кому безплатно
Проїзд на №2а, як і на більшості міських маршрутів (№№ 5, 9, 11, 12, 23, 24), — 15 гривень. На сьомому, що йде до Власівки, уже 20, хоча в межах самого міста — ті самі 15.
Пільговики — учасники бойових дій, ветерани та інваліди війни, люди з інвалідностю I–III груп, діти з інвалідністю (нередко з супровідником), військовослужбовці, сім’ї загиблих захисників, діти-сироти та діти з багатодітних сімей — зазвичай їздять безплатно або зі знижкою, просто показавши посвідчення водію. Перевізникам це компенсують окремо. Точний перелік категорій та актуальні умови краще уточнювати на сайті міської ради або безпосередньо у водія — списки час від часу змінюють.
Про тривоги
Скажемо відверто: під час повітряної тривоги автобус, включно з №2а, зупиняється. Це не збій і не недбалість водія, а звичайна практика безпеки. Перш ніж виходити з дому, варто глянути, що відбувається в місті. Не паніка, просто звичка, яка береже нерви.
Чи варто розраховувати на цей автобус
Сідати краще із запасом часу, дріб’язок тримати під рукою, а до духоти в салоні ставитися філософски — кватирка десь та знайдеться. Не найшвидший і не найкомфортніший маршрут у місті, але саме він день у день тихо зв’язує Яворницького з Чайковським.