Громадський транспорт в Олександрії — це окрема філософія життя. Тролейбуси тримають основні артерії міста, але варто звернути трохи далі околиці — до сіл за Головківкою, за Звенигородку, туди, де закінчується асфальт і починається справжня глибинка — і от тут без автобуса робити нічого. Тролейбусна лінія туди просто не дотягується, а маршрутка йде манівцями. Автобус № 80 — якраз із таких роботяг: він зв’язує автовокзал із селом Головківка, і для жителів цього напрямку це не розвага, а єдиний розумний спосіб дістатися додому або в місто у справах.
Маршрут і основні факти
Перевізник на лінії — ФОП Сизов С. А., машина курсує за маршрутом Автовокзал — Головківка і назад. Відстань — 22,71 км, вартість проїзду за цим пригородним напрямком — 30 гривень (що логічно: тариф вищий за міський, бо автобус виходить за межі Олександрії та їде в область).
По буднях автобус працює з 06:20 до 18:42, інтервал між рейсами — приблизно 3 години 12 хвилин. Вихідними графік трохи скромніший: з 06:20 до 14:42, інтервал — близько 3 годин 8 хвилин. Тож якщо людина розраховує стрибнути на цей автобус спонтанно, краще спершу звіритися з розкладом — чекати на наступний рейс три години під палючим сонцем сумнівне задоволення.
Зупинки в бік Головківки
Перша частина шляху — це ще цілком собі місто: автобус виходить з автовокзалу і неспішно тягнеться через центр.
- Автовокзал (49 хв від початку маршруту)
- пл. Соборна (три зупинки поспіль, між 53-ю та 54-ю хвилиною)
- Школа №9
- вул. Гагаріна
Далі починається промислова та приватна забудова ближче до околиці:
- Райбуткумбінат
- вул. Комарова
- вул. Постишева
- ДОК ЗЗБМ
- ТОВ «Агроальянс»
Після цього автобус виїжджає з міста, і от тут починаються зупинки на вимогу — тобто водієві потрібно сказати заздалегідь, що ви виходите, інакше він спокійно проїде повз:
- На вимогу
- с. Звенигородка
- На вимогу
- Клуб
- с. Головківка (і за кілька хвилин — кінцева, с. Головківка)
Зворотний маршрут майже дзеркальний, але є зупинки, яких немає в прямому напрямку — здебільшого це стосується ділянки через центр, де автобус на зворотному шляху заходить трохи інакше:
- с. Головківка, Клуб, На вимогу, с. Звенигородка, На вимогу — це все та ж сільська частина, тільки у зворотному порядку
- ТОВ «Агроальянс», ДОК ЗЗБМ — дорогою назад до міста
- пр. Леніна, вул. Комарова, Райбуткумбінат — центральний відрізок
- Школа №17, вул. Гагаріна, «150 аптека», Стоматполіклініка, вул. Ярмаркова — це вже майже фініш, і далі автобус прибуває на Автовокзал
Всі інші автобуси Олександрії можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути автобусів в Олександрії
На чому доводиться їздити
Тут без ілюзій: на цьому напрямку звичайнісінькі маршрутні автобуси старого зразка — ті самі, в яких високий пасажир впирається головою в стелю, а взимку всі товпляться ближче до водія, бо там теплее. Кондиціонер у такій машині — не те що рідкість, це майже міська легенда, про яку розповідають, але ніхто не бачив на власні очі. Влітку салон перетворюється на невелику лазню на колесах, і єдиний спосіб вижити — відкрити всі кватирки, які тільки відкриваються. Щоправда, тут одразу починається вічна суперечка: комусь дме, хтось застудився ще минулого четверга і вимагає все негайно закрити. Класика жанру, знайома, напевно, кожному пасажиру приміського автобуса.
Окремо слід сказати чесно про низькопідлогові майданчики для маломобільних пасажирів і візків — їх на цьому типі транспорту фактично немає. Якщо людині з візком або на інвалідному візку потрібно потрапити до Головківки, доведеться заздалегідь продумувати, як штурмувати високі сходинки та просити про допомогу — спеціалізованого підйомника чи відкидного майданчика конструкція машини не передбачає.
Як сплатити проїзд
Готівка тут і досі головний гравець. Заходиш, протискуєшся в середину салону (якщо, звісно, пощастило сісти не на першій зупинці і місце ще залишилося вільним) і починається той самий ритуал — передати гроші за проїзд через два-три ряди, дочекатися решти, яка йде назад тим самим шляхом через руки сусідів. Іноді дрібних грошей не вистачає ні в кого, і весь салон дружно перетрушує кишені в пошуках нестаючих гривень.
З сучасного — у салоні можна розплатитися через QR-код банківським додатком, а іноді навіть карткою через термінал біля водія, але це скоріше приємний виняток, ніж правило: далеко не на кожному рейсі така можливість є. Тож готівку краще мати при собі завжди, особливо дрібними купюрами.
Містом базовий тариф — 18 гривень, а от на таких приміських напрямках, як цей, ціна зростає до 25–30 гривень — тут уже діє не міський, а міжселений тариф.
Окрема категорія — пільговики. Безплатно їдуть пенсіонери за віком, учасники бойових дій та ветерани війни, члени сімей загиблих захисників, особи з інвалідностю I, II та III груп (причому для першої групи передбачено ще й місце для супровідника), діти з інвалідностю, чорнобильці 1 і 2 категорій та низка інших категорій, які прописані в законі — наприклад, військовослужбовці строкової служби. Правило просте: під час посадження потрібно показати водієві або кондуктору відповідне посвідчення — пенсійне, ветеранське, довідку про інвалідність. У деяких випадках потрібно попередньо оформити електронний пільговий квиток, тож краще уточнити цей момент заздалегідь, щоб не розбиратися з цим уже в дорозі.
Поради тим, хто їде вперше
Якщо людина сідає на автовокзалі, шанси зайняти місце є — далі набір пасажирів іде поступово, і на момент проїзду через площу Соборну вільних місць зазвичай уже не залишається. Тим, хто сідає пізніше, ближче до Райбуткумбінату чи вулиці Комарова, найімовірніше, доведеться їхати стоячи — і це не найприємніше заняття на ґрунтовій дорозі за містом, де машину трусить на кожній вибоїні.
Година пік за цим маршрутом не така драматична, як у центрі біля мосту через Березівку чи біля центрального ринку, де маршрутки в цей час буквально повзуть — тут дорога вільніша. Але виїзд з міста вранці, коли автобус ще не набрав швидкість і стоїть у загальному потоці біля виїзду з центральних вулиць, теж забирає зайві хвилини. Тож закладати час із запасом варто в будь-якому разі.
Окремий момент, про який зараз не можна не сказати: під час повітряної тривоги автобус, як і решта транспорту міста, може зробити вимушену зупинку і перечекати сигнал в укритті. Це нормальна практика безпеки, і дратуватися через це не варто — краще заздалегідь стежити за обстановкою і закладати у свої плани невеликий запас часу на дорогу.
Дорога на Головківку
Якщо підсумувати: сідати краще раніше і на автовокзалі, готівку мати з собою обов’язково, кватирку відкривати одразу — спека в цьому автобусі починається швидко, а от пільговий проїзд підтверджувати документом одразу під час посадження, щоб не створювати чергу і не сперечатися з водієм на ходу. Тоді дорога до Головківки автобусом № 80 пройде спокійно, хіба що кілька хвилин доведеться постояти — але за 30 гривень і 22 з гаком кілометри це, зізнатися, не найвища ціна.