Маршрутка № 18 в Олександрії — головний спосіб виїхати зі спальних районів та промзони в центр, якщо не хочеться пересідати на тролейбус. Від Проліска через привокзальний вузол і площу Соборну до Марто-Іванівки інший прямий транспорт просто не їде. На вісімнадцятому їздять ті, хто живе на межі міста й села: працівники, студенти, дачники — усі, кому простіше почекати «свою» маршрутку, ніж витрачати час на пересадку.
Факти про маршрут
Маршрут обслуговують два перевізники — ФОП Проквас В. В. і ФОП «Сизов С. А.». Машини різні: де пощастить із новішим автобусом, де трапиться старий «Богдан» ще минулого десятиліття. Протяжність шляху — 14,25 км, автобус працює щодня з 06:20 до 18:47.
Інтервали руху:
- у будні — близько 50–55 хвилин;
- у вихідні — приблизно 2 години.
У вихідні на око не вгадаєш, краще звіритися з розкладом заздалегідь.
Зупинки в бік Марто-Іванівки
Від Проліска до привокзального району:
- Пролісок
- Професійний ліцей
- Магазин «Фуршет»
- пл. Героїв Чорнобиля
- «Водоканал»
- «Поліклініка»
- вул. Захисників України
Далі через центр:
- Залізничний вокзал
- Автовокзал
- пл. Соборна
- Школа № 9
- вул. Гагаріна
- Райбуткомбінат
- Будинок ветеранів
І до кінцевої в селі:
- За вимогою
- УПТС
- За вимогою
- узвіз Пожарського
- вул. Жовтнева
- с. Марто-Іванівка
- пров. Східний
- вул. Самохвалова (кінцева)
Зупинки у зворотному напрямку
Маршрут у зворотний бік майже збігається з прямим, крім кількох зупинок:
- Школа № 17
- «150 аптека»
- Стоматполіклініка
- вул. Ярмаркова
- Готель «Топаз»
- пл. Покровська
- додаткова зупинка за вимогою перед Проліском
Усі інші автобуси Олександрії можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути автобусів в Олександрії.
Що потрібно знати пасажиру
Тариф по місту — 18 грн. На приміській ділянці, у бік сіл, — 25 грн, уточнюйте у водія під час посадки.
Пільговий проїзд — пенсіонерам за віком, учасникам бойових дій та ветеранам війни, членам сімей загиблих захисників, людям з інвалідностю I, II та III груп (для першої групи — і супроводжуючому), дітям з інвалідністю, чорнобильцям 1 і 2 категорії та іншим категоріям згідно із законом, включно зі строковиками. Під час посадки показуєте посвідчення чи довідку водію або кондуктору. Іноді для пільги потрібен електронний квиток — цей момент краще з’ясувати заздалегідь, а не сперечатися в салоні.
За проїзд досі здебільшого платять готівкою. QR-код замість валідатора сканують банківським додатком, але інтернет у салоні ловить не завжди. Термінал для картки у водія також є не в кожній машині. Тому дріб’язок краще готувати заздалегідь — шукати його на ходу під поглядами всього салону задоволення нижче середнього.
Особливості поїздки
Вісімнадцятий — звичайна маршрутка, не низькопідлоговий автобус. У повний зріст тут не встанеш, якщо салон набитий. Майданчиків для візків та маломобільних пасажирів на цьому типі транспорту немає взагалі — ані пандуса, ані виділеного місця.
Влітку в салоні душно, кондиціонера немає. Звідси вічна суперечка: відкривати люк на даху чи обмежитися кватирками. В обох сторін свої аргументи — протяг проти нестачі повітря.
У районі центрального ринку та біля мосту через Березівку в години пік утворюються затори, і водієві доводиться лавірувати — пригальмовувати біля узбіччя, перебудовуватися у вільний ряд. Пасажирам у цей час дістається власне завдання: втриматися на ногах або зайняти вільне місце, якщо пощастить.
Під час повітряної тривоги рух маршруту, як і решти транспорту, зупиняється. Це варто враховувати під час планування поїздки та тримати під рукою додаток з оповіщеннями.
Як доїхати до Марто-Іванівки
У години пік із центру краще сідати на «Залізничному вокзалі» або «Автовокзалі» — там ще є шанс на вільне місце. У бік Проліска ввечері варто виходити на пару зупинок раніше кінцевої, якщо їдете з важкими сумками: біля дверей на останніх зупинках зазвичай товпика. У вихідні закладайте на очікування не п’ять хвилин, а хоча би пів години.