Громадський транспорт в Олександрії — штука з характером. Трамваїв тут давно немає, а деякі райони на кшталт Жовтневого чи віддалених куточків БАМа без автобуса взагалі перетворюються на острів, до якого пішки йти замучишся. От і виходить, що старенькі маршрутки з облупленою фарбою досі залишаються головним зв’язком між окраїнами та центром — швидше, ніж пішки, і надійніше, ніж чекати біля моря погоди.
Автобус № 2 — з тих маршрутів, що називають кільцевим, хоча за фактом їздить він зовсім не по колу, а скоріше петляє через пів міста. Розібратися, що до чого, варто заздалегідь, щоб не гадати на зупинці, куди саме поїхав цей автобус і чи повернеться він взагалі.
Куди їде маршрут
Формально шлях виглядає так: залізничний вокзал — мікрорайон Перемога — мікрорайон Жовтневий — і назад на вокзал. Дистанція пристойна, понад 21 кілометр, тож нудьгувати в дорозі не доводиться, особливо якщо пощастить із місцем біля вікна.
Перша частина шляху
Від вокзалу автобус іде через центральні вулиці, зачіпаючи дорогою площу Соборну — і отут починається перше випробування для нервів. У години пік біля ринку машини збиваються в купу, і водій демонструє справжню майстерність маневру: десь втиснутися між двома маршрутками, десь проскочити в останній момент. Дивитися на це зі сторони цікаво, а от сидіти всередині й тремтіти від кожного гальмування — уже не так весело.
- Залізничний вокзал
- вул. Захисників України
- вул. Ярмаркова
- пл. Соборна
- Школа №9
Далі — у бік промзони
Після центру маршрут забирає в бік промислових зупинок і навчальних закладів — тут їде переважно робітничий і студентський люд, тому вільних місць не чекай, особливо ближче до восьмої ранку.
- вул. Гагаріна
- Райпобуткомбінат
- Дім ветеранів
- вул. Куйбишева
- Завод «Агромаш»
- вул. Нагірна
- ПТУ №7
- вул. 8-го Березня
- КІРУЕ
- вул. Толбухіна
Через міст і в Жовтневий
Наступний відрізок шляху — найнервовіший. Міст через Березівку в години пік перетворюється на вузьке горлечко: черга з машин, автобус повзе, а пасажири в салоні вже вголос прикидають, чи не швидше було пройти цей шматок пішки. Після мосту дорога вирівнюється, і автобус добирається до Жовтневого — тут багато хто виходить, тут же салон зазвичай трохи видихає і з’являється шанс сісти.
- На вимогу
- вул. Боженка
- На вимогу
- АЦЕС-3
- Асфальтний завод
- ББФ
- м/н Жовтневий
Назад до вокзалу
Далі маршрут розвертається і неспішно тягнеться назад, попутно захоплюючи вулиці, які пропустив дорогою туди.
- вул. Чехова
- УПТС
- На вимогу
- Дім ветеранів
- 6-го Грудня
- вул. Гагаріна
- вул. Луначарського
- Горгаз
- «Водоканал»
- «Поліклініка»
- вул. Захисників України
- Залізничний вокзал
Ходить автобус № 2 у будні приблизно з 6:40 ранку і до 21:11 вечора, інтервал — близько 43-44 хвилин, чекати іноді доводиться з ноги на ногу переминаючись. У вихідні, як не дивно, трохи зручніше: старт раніше, о 6:10, і інтервал коротший — близько 36 хвилин, тож на вихідних злобити цей автобус реальніше.
Усі інші автобуси Олександрії можна знайти на сторінці: Розклад і маршрути автобусів в Олександрії
Які машини возять городян
Тут без прикрас: на другому маршруті найчастіше можна зустріти звичайні маршрутні автобуси на кшталт «Богдана» чи його побратимів — ті самі, де на повний зріст не встанеш, а сумку доводиться тримати на колінах. Частина парку вже пристойно втомлена: сидіння продавлено, двері зачиняються з крипом, який чутно на всю вулицю. Але трапляються й свіжіші екземпляри — з виду бадьоріші, тільки це не означає, що всередині прохолодніше.
Кондиціонер у салоні — це все ще розкіш, а не норма. Влітку, коли сонце палить щосили, пасажири чесно сперечаються, що краще: відкрити люк нагорі й терпіти протяг або розкрити кватирку і отримати в обличчя гаряче повітря з вулиці упереміш із вихлопом попереду стоячої машини. Універсального рішення немає – на жаль.
Окрема болюча тема — низькопідлогові майданчики для людей з інвалідністю чи матусь із візочками. За фактом їх у цьому типі транспорту майже немає: висока сходинка біля входу, вузький прохід між сидіннями. Мріяти про комфортний заїзд візочка всередину поки що не доводиться, і це варто враховувати заздалегідь, якщо ви подорожуєте не налегке.
Скільки коштує проїзд
Базовий тариф по місту — 18 гривень, готівкою водію чи кондуктору, це досі найходовіший спосіб розрахунку. Дрібницю шукати по кишенях — уже майже міський ритуал: хтось передає монетки через увесь салон сусідам, хтось просить розміняти півсотню у водія і отримує у відповідь характерне зітхання.
Із сучасного — у салоні можна зустріти QR-код, який сканується через банківський додаток, а іноді навіть термінал у водія для оплати карткою, але це скоріше виняток, ніж правило. Розраховувати варто насамперед на готівку і гарний настрій того, хто сидить за кермом — від цього настрою, чого вже гріха таїти, іноді залежить і швидкість руху, і готовність пригальмувати трохи далі за положену зупинку.
Пільговий проїзд діє для пенсіонерів за віком, учасників бойових дій та ветеранів війни, членів сімей загиблих захисників, людей з інвалідністю I, II та III груп (для першої групи — ще й супроводжуючий безплатно), дітей з інвалідністю, чорнобильців 1 і 2 категорії, а також інших категорій, яким пільга покладена за законом, включно з військовослужбовцями строкової служби. Для цього достатньо мати при собі відповідне посвідчення — пенсійне, ветеранське чи довідку про інвалідність — і показати його водію або кондуктору при посадці. В окремих випадках може знадобитися оформлений електронний пільговий квиток, тож уточнити цей момент заздалегідь не завадить.
Що важливо пам’ятати в дорозі
Окремо варто сказати про повітряні тривоги: під час сигналу автобуси можуть робити вимушену зупинку руху, і це нормальна практика безпеки, а не збій у розкладі. Тому перед виходом з дому краще звіритися з сигналом тривоги та актуальною обстановкою в місті — так менше шансів застряти на півдороги і гадати, коли транспорт рушить далі.
Як доїхати до Жовтневого від з/д
Якщо мета — Жовтневий, а попереду година пік, сідайте на вокзалі якомога раніше: що ближче до початку маршруту, то більше шансів зайняти сидяче місце до того, як салон наб’ється студентами та робітниками з промзони. Міст через Березівку в цей час краще просто пережити морально — читати, слухати музику, не дивитися на годинник. А от назад, у бік вокзалу, часто зручніше заходити на зупинці «м/н Жовтневий» одразу після розвороту — там ще є вільні місця, поки автобус не набрав повний салон на промислових зупинках.
Автобус № 2 — не найшвидший і не найкомфортніший варіант у місті, але для тих, кому потрібно дістатися від вокзалу до Перемоги чи Жовтневого, часто це найпростіший спосіб не витрачати час на пересадки. Знати розклад, мати при собі дрібницю і запас терпіння на мосту — от, мабуть, увесь секрет спокійної поїздки.