Громадський транспорт в Олександрії — це не лише трамвай і розмови про те, ходить він сьогодні чи знову «на профілактиці». Є ще автобуси, і саме вони довозять містян туди, куди трамвайні колії в принципі не заглядають. Промзона, приватні сектори на виїзді з міста, заводські прохідні — сюди найшвидше і найнадійніше дістатися саме автобусом. Один із таких трудяг — маршрут №6, який зв’язує мікрорайон Південний з АЦЭС-3, попутно чіпляючи центр, вокзал і добрий десяток підприємств по дорозі.
Параметри рейсу: про маршрут
Для тих, хто любить конкретику, а не лірику:
- Маршрут: м/н Південний — АЦЕС-3.
- Вартість проїзду: 18 грн.
- Протяжність: 12,95 км.
- Перевізник: ФОП Хованський З.А.
- Режим роботи: щодня з 07:10 до 17:17.
- Інтервал — півтори години з хвостиком. Тож стояти на зупинці доведеться довго: транспорт ходить рідко, і розраховувати на удачу тут не варто.
Це вже не найраніша пташка серед міських маршрутів і не найпізніша — розраховувати на нього після шостої вечора точно не варто, краще звіритися з графіком заздалегідь.
Маршрут по порядку: від Південного до заводів
Старт у Південному
Відправлення починається від самого мікрорайону, далі маршрут іде через звичні для місцевих орієнтири:
- м/н Південний
- Райбуткомбінат
- Школа №17
- вул. Гагаріна
- «150 аптека»
- Стоматполіклініка
Через вокзал і центр
Далі автобус виходить на більш людяну ділянку, де в салон зазвичай набивається пристойно народу:
- Автовокзал
- Залізничний вокзал
- вул. Захисників України
- вул. Ярмаркова
- «Головпоштамт»
- Прокуратура
Саме на цьому відрізку найчастіше лунає класичне «передайте, будь ласка, за проїзд» — сиплячи в кутку салону, монету інакше водієві не переправити.
До прохідних заводів
- вул. Івана Франка
- пров. Блюхера
- ВАТ «АФДБ»
- Завод «Агромаш»
- вул. Нагірна
- ПТУ №7
Тут помітно, що автобус — це ще й робочий транспорт: заводська зміна починається — салон повний, зміна закінчується — знову повний.
Фінішна пряма до АЦЕС-3
- На вимогу
- вул. 8-го Березня
- КІРУЕ
- вул. Толбухіна
- На вимогу
- вул. Боженка
- На вимогу
- АЦЕС-3
Усі інші автобуси Олександрії можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути автобусів в Олександрії.
Зворотний шлях: чим він відрізняється
У зворотний бік автобус загалом дублює маршрут, але з парою інших назв зупинок — тим, хто їде вперше, краще тримати їх у голові.
Перша частина зворотного шляху
- вул. Куйбишева
- станція Юних натуралістів
- вул. Суворова
- пров. Степана Кравчинського
- Школа №2
Друга частина зворотного шляху
- пл. Героїв Чорнобиля
- «Водоканал»
- «Поліклініка»
- вул. Братська
- вул. Софіївська
- вул. Садова
Тарифи, пільги та дрібниця в кишені
Півтора десятка гривень погоди не роблять, але звичка тримати при собі дрібницю все одно в’їлася в містян на генетичному рівні. Стандартний тариф по місту — 18 грн, але якщо їхати далі, в бік приміських сіл, готуйтеся віддати вже близько 25 грн — відстань є відстань.
Безплатно їздять:
- пенсіонери за віком;
- учасники бойових дій, ветерани війни, члени сімей загиблих;
- особи з інвалідністю I, II, III груп (і один супроводжуючий — для першої групи);
- діти з інвалідністю;
- чорнобильці 1 і 2 категорії;
- окремі категорії військовослужбовців згідно із законом.
Пільга працює просто: посвідчення (пенсійне, ветеранське, довідку про інвалідність) показуєте під час посадки водієві або кондуктору. Іноді для цього потрібен ще й електронний пільговий квиток — але це, скоріше, справа техніки, а не перешкода.
З формами оплати все чесно і без ілюзій: готівка водієві або кондуктору — як і раніше, головний спосіб дістатися з точки А в точку Б. QR-код у додатку банку теж приймають майже скрізь — валідатори такими кодами й замінили. А от термінал для карти у водія — це, скоріше, приємний виняток, ніж правило: трапляється не на кожному рейсі.
Реалії автопарку та духота в салоні
Машини на маршруті — це в основному звичні міські маршрутки, дерослому пасажирові на повний зріст не встати, а в годину пік і лікоть особливо не відвести. Хтось із них уже пристойно від’їздив свій ресурс і скрипить на кожній кодобині, хтось молодший і тримається бадьоріше, але кондиціонер — що в старих, що майже в нових — як і раніше, рідкість, майже розкіш. Улітку це відчувається одразу: в салоні душно, і старий спір — відкривати люк чи кватирку, чи сидіти терпіти, — знову актуальний для кожного рейсу в спеку.
Окремо, без прикрас: низькопідлогових майданчиків для візочків чи маломобільних пасажирів у таких маршрутках за фактом немає — це, на жаль, не той тип транспорту, де можна розраховувати на зручний заїзд. Якщо поїздка планується з візочком чи людині з обмеженою мобільністю, розумніше заздалегідь продумати альтернативу або попросити про допомогу попутників — хоч би як прозаїчно це звучало.
Як ловити автобус у годину пік
Невеликий лайфхак від тих, хто їздить на цьому маршруті не перший рік: біля Автовокзалу та Залізничного вокзалу в ранкові та вечірні години автобус може затримуватися в потоці — центральний ринок і міст через Березівку в годину пік збирають класичний міський затор, де водієві доводиться проявляти чудеса маневреності, щоб не стати намертво. Якщо час підтискає, краще закладати зайві десять-п’ятнадцять хвилин про запас і сідати на маршрут раніше, поки салон ще не набився вщент — вільне місце біля вікна в такі години вже майже питання везіння.
Окремо варто тримати в голові повітряні тривоги: під час сигналу автобуси роблять вимушену паузу і стоять до відбою — це не збій у розкладі, а питання безпеки. Тому перед виїздом варто про всяк випадок звіритися з актуальною інформацією на сайті міської ради — там же можна уточнити й інші міські новини, які стосуються транспорту.
Доїхати до АЦЕС-3 — місія здійсненна
Автобус №6 — не найчастіший і не найшвидший маршрут у місті, але він чесно закриває дорогу від Південного до промзони та заводів, яку більше особливо нікому закрити. Беріть із собою дрібницю або заряджений банківський додаток для QR-коду, закладайте час на затори біля ринку та мосту, а в спеку готуйтеся до спору за кватирку — це частина місцевого колориту не менше, ніж сама поїздка.