Якщо живеш на Никанорівці чи десь у районі Кільцевої, то чудово знаєш: без нормального автобуса до центру просто нікуди. Сто чотирнадцятий якраз про це. Він тягне через півміста — повз Дендропарк, Обласну лікарню, Автостанцію №2, Центральну міську лікарню — і в підсумку виводить до самої Кільцевої. По дорозі чіпляє і навчальні заклади, і торгові точки, і житлові квартали, тож маршрут однакозно потрібен і студенту, що поспішає на пари, і бабусі, яка їде до поліклініки, і людині, якій просто треба забрати замовлення з “Епіцентру”.
Хто везе і скільки це коштує
Маршрут обслуговує КП «Електротранс» — тобто це якраз той самий комунальний автобус, місткий, із валідаторами, що працює паралельно з приватниками. Разовий проїзд — 10 гривень. Відстань пристойна, майже 17 кілометрів, тож якщо плануєш їхати з кінця в кінець, закладай часу із запасом.
По буднях автобус виходить на лінію з 06:00 і працює до 23:01, інтервал — приблизно раз на 50 хвилин. У вихідні графік спокійніший: з 07:05 до 23:12, але інтервал уже близько трьох годин, тож суботнім ранком краще звірятися з розкладом заздалегідь, а не вибігати з дому на удачу.
Зупинки в бік Никанорівки
Від Прирічної до Будинку культури
- вул. Прирічна
- Бібліотека
- пв. Нікопольський
- вул. Шкільна
- вул. Сергія Хрипунова
- Будинок культури
Від Микитенка до Куропятникова
- вул. Микитенка
- вул. Бобринецький шлях
- пв. Витязівський
- вул. Айвазовського
- вул. Світлани Барабаш
- вул. Сергія Параджанова
- Телецентр
- вул. Куропятникова
Від Плужника до Автостанції №2
- вул. Євгена Плужника
- вул. Фортечна
- Готель “Турист”
- Центральна міська лікарня
- вул. Святослава Хороброго
- вул. Княгині Ольги
- вул. Любомира Гузара
- Автостанція №2
Від Дендропарку до Кільцевої
- Дендропарк
- вул. Євгена Тельнова
- Обласна лікарня
- Аграрний коледж
- Торговий центр
- ТЦ “Епіцентр”
- 101-й мікрорайон
- пр. Промисловий
- На вимогу
- Завод “Креатив”
- пр. Інженерів
- Сервісний центр МВС
- вул. Петра Григоренка
- вул. Олега Паршутіна
- вул. Промислова
- вул. Леонтовича
- Райцентр
- вул. Кільцева
Якщо їдеш у години пік з Автостанції №2, краще заходити в середні двері — там трохи більше простору для маневру, ніж біля передніх.
Всі інші автобусні маршрути Кропивницького можна знайти на сторінці: Розклад і маршрути автобусів у Кропивницькому
Зупинки у зворотному напрямку
Зворотний шлях багато в чому повторює прямий, але подекуди автобус заходить інакше. Ось що з’являється додатково.
Від Юрія Коваленка до Європейського ринку
- вул. Юрія Коваленка
- Кропивницьке вище професійне училище
- Європейський ринок
Решта нових точок маршруту
Далі автобус знову виходить на вже знайомі вулиці — Фортечну, Плужника, Параджанова і так далі, — але йде у зворотній послідовності, тож якщо ти сів на Кільцевій, просто подумки розгортай список із прямого напрямку, і не заплутаєшся. Як жартують самі водії на цьому маршруті: “Головне в 114-му — це не розклад, а сталеві нерви”
Валідатори, пільговики та духота в салоні
Тут починається найцікавіше. У комунальних автобусах «Електротрансу» стоять валідатори, і оплатити проїзд можна картою, смартфоном або транспортною картою — приклади і їдь. Щоправда, є нюанс: робити це потрібно швидко, поки автобус ще стоїть, бо варто йому рушити на світлофорі біля площі Богдана Хмельницького, і ось ти вже тримаєшся однією рукою за поручень, а іншою намагаєшся влучити картою у валідатор, ніби граєш у якусь міську аркаду. У приватників найчастіше працює стара добра система: гроші передаються ланцюжком пасажирів водію, і це окремий квест — особливо якщо ти сів останнім біля задніх дверей, а здачі там чекати можна довго.
Левову частку пасажирів сто чотирнадцятого становлять пільговики — пенсіонери, учасники бойових дій, чорнобильці, багатодітні сім’ї. Це добре і правильно, але в години пік, коли салон і так набитий, за вільне місце біля вікна розгортається справжня боротьба. Особливо влітку, коли всі хочуть саме те місце, де хоч трохи продуває, а не те, де ти просто вдрукований у чужу спину до самої Обласної лікарні.
Окрема тема — район Автостанції №2 та великих торгових точок на кшталт “Епіцентру”: у години пік там штурмують двері так, ніби автобус останній у житті. Плюс традиційні тягнучки на під’їздах до мосту через Інгул та біля площі Героїв Майдану — у цей час краще закладати зайві десять-п’ятнадцять хвилин, а не нервувати, дивлячись на годинник.
Коли графік “пливе”
Чесно: іноді повітряна тривога вносить свої корективи, і громадський транспорт робить вимушену паузу — це стосується і сто чотирнадцятого теж. У такі моменти графік може зсунутися, автобус прийде пізніше звичайного, і це нормально. Панікувати сенсу немає — так чи інакше довезуть, просто наберися терпіння і не будуй наполеонівських планів на “хвилина в хвилину”.
Від Прирічної і до Кільцевої на сто чотирнадцятому
Маршрут зв’язує протилежні кінці міста і по дорозі збирає майже всю міську інфраструктуру — від лікарень до торгових центрів. Якщо знаєш розклад, готовий швидко прикладати карту до валідатора і не панікуєш через затримки, поїздка проходить цілком спокійно. Пікові години й духота в салоні — це, на жаль, частина міського життя, але зі сто чотирнадцятим це переживається нітрохи не гірше, ніж з будь-яким іншим маршрутом.