Тролейбуси у Кропивницькому — це, звісно, добре і майже за розкладом. Але варто згорнути з проторених дротами вулиць, і місто моментально нагадує, що без маршруток тут нікуди. Двадцять перша якраз із таких роботяг: везе від вулиці Івана Олінського через увесь центр до Братиславської, чіпляючи по дорозі кардіоцентр, Критий ринок, Гідросилу та добрий десяток зупинок, куди «рогаті» просто не заглядають.
Куди їде і почім
Маршрут короткий за мірками міста — 8,83 кілометра, але насичений. Їздить ПП «Олікс», ходить щодня без вихідних, із шостої ранку і майже до десятої вечора (якщо точніше — до за десять хвилин). Удень, із шостої ранку і до восьми вечора, інтервал тримається в районі п’яти хвилин, а ввечері, після восьми, розтягується до десяти з половиною. Тобто після заходу сонця чекати доведеться відчутно довше, і це варто тримати в голові, якщо плануєте повертатися додому пізно.
Проїзд — 15 гривень, оплата готівкою водієві при вході. Безготівки тут не водиться, тож дрібниця в кишені — не параноя, а необхідність: передавати за проїзд через увесь салон сусідам — це окремий вид міської комунікації, освоїти який доводиться кожному новачку в першу ж тижню. Пільговики (пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідності) зазвичай їздять безплатно за посвідченням, але це краще уточнити у водія заздалегідь, а не сперечатися вже на ходу. Малечу до 6-7 років зазвичай теж пускають без оплати, а от школярам і студентам знижок чекати не доводиться — тариф загальний для всіх.
Зупинки в бік Братиславської
Шлях від Олінського до центру і далі до Гідросили проходить приблизно так:
Початок маршруту, район Олінського:
- вул. Івана Олінського
- вул. Сергія Гришина
- вул. Станіслава Моисеєва
- Магазин «Файно-маркет»
- Обласний кардіологічний центр
- Гімназія нових технологій навчання
- Інститут землевпорядкування
Ближче до центру:
- вул. Олексія Хижняка
- Архів
- сквер Слави
- Критий ринок
- вул. Любомира Гузара
- вул. Княгині Ольги
- вул. Соборна
Через центр і площу Героїв Майдану:
- Дитячо-юнацька спортивна школа
- Головпоштамт
- ЦНАП
- на вимогу
- Бібліотека ім. Шевченка
- Стадіон «Зірка»
До Гідросили та Братиславської:
- Спортивна Школа №4
- Завод «Гідросила»
- вул. Павла Сніцара
- вул. Варшавська
- вул. Миколи Левитського
- вул. Миру
Зворотний маршрутка йде трохи іншим шляхом, заглядаючи туди, куди прямою не дістатися:
З району Миру та Варшавської:
- ТЦ «Фуршет»
- вул. Василя Нікітіна
- Будинок Художника
- Автостанція №1
- вул. Полтавська
- вул. Марії Примаченко
- вул. Євгена Маланюка
- магазин
Через центр і назад до Олінського:
- Швейна фабрика
- пл. Незалежності
- вул. Велика Перспективна
- вул. Шевченко
- Музей Мистецтв
- Автостанція №2
- Автомагазин
- вул. Віктора Френчка
Усі інші маршрутки Кропивницького можна знайти на сторінці: Розклад маршруток у Кропивницькому
Чесно про комфорт (або його відсутність)
Тут доведеться трохи засмутити тих, хто розраховує на просторий салон. За маршрутом переважно ходять звичайні буси — ті самі, в яких людина зростом вище середнього на повний зріст не розігнеться, а в годину пік доведеться змиритися з чужим ліктем у районі ребер. Частина машин уже відверто побита життям — сидіння продавлено рівно там, де треба, а частина — свіжіша, але кондиціонер і в тих, і в інших досі рідкість. Улітку це відчувається особливо яскраво: салон нагрівається швидше, ніж встигає охолонути чай у термосі, і питання «відкривати люк чи кватирку» перетворюється на маленький щоденний референдум між пасажирами. У когось протяг, у когось духота — єдиної думки тут не буває ніколи.
Окрема і, на жаль, не найрадісніша тема — низькопідлогові майданчики для людей з інвалідністю або мам із візочками. У машинах типу звичного всім Sprinter їх за фактом немає: висока сходинка біля входу, вузький прохід, жодного пандуса. Маломобільним пасажирам такий транспорт об’єктивно не підходить, і це варто враховувати, плануючи поїздку заздалегідь.
Як не змотатися в годину пік
Якщо їхати потрібно в розпал дня, краще закладати запас часу на площі Богдана Хмельницького та біля мосту через Інгул — саме там рух зазвичай перетворюється на в’язку тягнучку, і водіям доводиться проявляти дива маневрування між рядами. Кілька практичних моментів:
- Сідати зручніше не на кінцевій біля Олінського, а трохи далі за маршрутом — там уже простіше зайняти місце, поки бус не набився під зав’язку.
- У бік центру краще виходити біля Критого ринку або на Соборній — звідти пішки до більшості потрібних точок у центрі ближче, ніж стояти в пробці до кінцевої.
- Дрібницю для оплати варто мати заздалегідь — пошук решти в натовпі біля мосту в годину пік забирає нерви у всіх, включно з водієм.
- Якщо їдете з Ковалівки, Жадова чи Попова в бік Гідросили, 21-ша — не найпряміший варіант, зате один із найчастіших за інтервалом, що іноді важливіше за прямоту маршруту.
Варто також пам’ятати про повітряні тривоги: під час сигналу транспорт містом може зупинятися або змінювати маршрут руху, і це нормальна практика, а не збій у розкладі. Перевірити актуальну ситуацію перед виходом із дому — не блажь, а проста звичка, яка економить час і нерви.
Маршрутка на Братиславську чекає
Маршрутка № 21 — це той самий звичайний, без витребеньок міський транспорт: не найкомфортніший, зате частий і передбачуваний за розкладом. Якщо знати, де краще сісти, куди вийти і тримати наготові гривні без решти, поїздка від Олінського до Братиславської проходить цілком спокійно — хіба що влітку краще одразу займати місце біля кватирки.