Якщо ви живете десь у районі ТЕЦ або на Завадівці і хоч раз намагалися дістатися до центру без особистого авто — ви напевно вже знайомі зі сто двадцять третім. Маршрут тягнеться через усе місто: від промзони біля ТЕЦ, повз вокзал і Ковалівський парк, через площу Богдана Хмельницького й Централку — і далі, в бік Завадівки. По дорозі підхоплює студентів, які поспішають до університету імені Винниченка, пацієнтів онкоцентру та тих, кому лінь стояти в пробці на мосту через Інгул на своїй машині. Скажемо чесно: без цього автобуса частина міста просто встала б у ступор — ні до вокзалу нормально не дістатися, ні на ринок.
Розклад і ціна проїзду
Ходить щодня, з 06:05 і приблизно до 22:48 — тобто і ранніх пташок захоплює, і тих, хто з вечірньої зміни додому повзе. Інтервал — близько 67 хвилин 30 секунд, і от тут головне не розслаблятися: запізнилися на хвилину — привіт, година очікування (а то й більше, якщо день не задався). Відстань усього маршруту — 12,26 км, разовий квиток — 10 гривень. Перевізник — комунальне підприємство «Електротранс», а значить машини місткі, з валідаторами, і ніякого «передайте, будь ласка, за проїзд» через півсалону.
Порада за фактом: інтервал не найчастіший, тож якщо їдете до конкретного часу — закладайте зайвих хвилин двадцять. Особливо якщо шлях через центр у години пік.
Зупинки: від ТЕЦ до площі Богдана Хмельницького
Перша частина — по суті, дорога зі спального району в центр, повз вокзал.
- ТЕЦ
- вул. Енергетиків
- вул. Олени Бурьянової
- Залізничний вокзал (тут майже завжди заходить натовп із валізами та сумками)
- вул. Анни Дмитрян
- Парк «Ковалівський»
- Університет ім. Володимира Винниченка
Якщо їдете з валізою — одразу займайте місце біля проходу, не намагайтеся протиснутися туди, де вже сидзять із сумками всі інші. На вокзалі салон зазвичай набирається майже повністю за одну зупинку, і потім уже не протиснутися.
Через центр: Централка та Одеська
Далі — найжвавіше місце міста, і тут починається лотерея.
На площі Богдана Хмельницького завжди так: або автобус пролітає повз за пару хвилин, або стоїть так довго, що встигаєш вивчити в обличчя всіх, хто чекає на зупинці поруч.
- пл. Богдана Хмельницького
- Централка (Центральний ринок) — тут заходить і виходить, здається, половина міста з візками та сумками
- вул. Одеська
- вул. Петропавлівська (тут вічно хтось намагається втиснутися вже на ходу, коли двері майже зачинилися)
- вул. Охтирська
- пров. Якимівський
Якщо вам їхати далі центру — пробирайтеся до виходу заздалегідь, а не коли автобус уже підїжджає до потрібної зупинки. Після Централки протиснутися буде складніше.
Далі в бік онкоцентру та Кримської
- вул. Володимира Івасюка
- Обласний онкологічний центр
- вул. Василя Харцієва
- вул. Кишинівська
- вул. Десантників
- вул. Дмитра Чижевського
- вул. Кримська
Фініш маршруту: Херсонська та Завадівка
- вул. Херсонська
- Автокооператив
- вул. Завадівська
- вул. Гончарська
- м/н Завадівка
До цього моменту салон зазвичай уже рідшає — більшість виходить раніше, ближче до центру або онкоцентру. На Завадівку часто доїжджаєш майже в тиші та спокої… якщо, звісно, не година пік — тоді все по-іншому.
У зворотному напрямку: що з’являється нового
Зворотний шлях майже дзеркальний, але є кілька зупинок, яких на прямому напрямку немає — маршрут трохи відхиляється ближче до центру:
- Дитяча обласна лікарня
- Центральна міська лікарня, поліклінічне відділення
- вул. Михайлівська
- вул. Тараса Шевченка
- Бібліотека ім. Шевченка
Якщо вам якраз до поліклініки чи до дитячої лікарні — враховуйте: ці зупинки є лише на зворотному шляху, при русі від Завадівки до ТЕЦ. У прямий бік тут просто не вийти.
Усі інші автобусні маршрути Кропивницького можна знайти на сторінці: Розклад і маршрути автобусів у Кропивницькому
Оплата, пільговики та боротьба за вікно
Тут починається найцікавіше — те, з чим стикається буквально кожен, незалежно від маршруту.
В автобусах «Електротрансу» стоять валідатори: прикладаєте картку, телефон із NFC або транспортну картку — і поїхали. Електронний квиток теж потроху впроваджується, але поки що це радше приємний бонус, ніж основний спосіб платити. Готівкою теж можна — тоді видають паперовий квиток, усе як завжди. А от у приватних перевізників картина зворотна: там усе ще живе класика — передача грошей по ланцюжку від задніх рядів до водія, і вічний квест «чи доїдуть мої десять гривень до кабіни і чи повернеться решта назад» — знайомий, напевно, взагалі всім, хто хоч раз їздив на маршрутці.
Значну частину пасажирів становлять пільговики — пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю, чорнобильці, багатодітні сім’ї. Проїзд для них безкоштовний за посвідченням, і в годину пік це відчувається цілком буквально: вільних місць менше, а бажаючих сісти — більше. Побачили вранці на ТЕЦ вільне місце біля вікна — не роздумуйте ні секунди, далі буде щільніше.
Парочка практичних моментів:
- Штраф за безквитковий проїзд — 200 гривень, тож валідатор краще прикласти одразу, а не коли поруч уже хтось із контролю.
- Картку до валідатора краще підносити заздалегідь, поки автобус стоїть або тільки рушає — на світлофорі біля мосту через Інгул це іноді єдиний спокійний момент, щоб сплатити, не роняючи телефон.
- Улітку в переповненому салоні душно, і місце біля відчиненого вікна — це майже окремий вид міського спорту. Особливо в районі автовокзалу №1, де заходить одразу натовп.
Звісно, очікування в годину пік — те ще випробування для нервів. Але порівняно з таксі, яке в цей час коштує як крило від літака, автобус №123 — справжній порятунок, і гріх скаржитися.
Актуальні тарифи, розклад пільгових проїзних та умови оплати краще періодично звіряти напряму — тарифи час від часу обговорюють на підвищення, а точну інформацію простіше всього дивитися на сайті комунального підприємства «Електротранс» або в застосунку Eway.
Про паузи, які від нас не залежать
Окремо — чесно — про те, що зараз стосується взагалі всього транспорту в місті: іноді графік може трохи «поплисти», бо під час повітряної тривоги автобуси вимушено зупиняються. Це не збій і не привід для паніки, а просто данність, із якою місто живе. У такі хвилини краще видихнути і почекати: рано чи пізно автобус рушить далі, і ви все одно доїдете туди, куди потрібно.
Від ТЕЦ до Завадівки автобусом №123
Маршрут не найшвидший і не найчастіший за інтервалом, зате прямий і передбачуваний: без пересадок довозить від промзони до центру й далі до Завадівки, зачіпаючи по дорозі вокзал, Централку та онкоцентр. Знаєте розклад і заздалегідь обираєте, де стати зручніше — поїздка проходить спокійно. Хіба що в годину пік доведеться трохи поборотися за місце біля вікна.