Громадський транспорт в Олександрії — це, по суті, автобуси, і більше нічого. Від Перемоги до набережної Інгульця або від БАМу до Соборної площі пішки за пів години не дошкуляєш, а автобусом – доїдеш. Хтось лає їх, хтось давно змирився і вже не помічає ані тісноти, ані духоти. Але без цих вісімнадцяти автобусних маршрутів половина, а то й увесь місто залишилося б взагалі без транспорту — і це не перебільшення.
Які маршрути взагалі ходять
Вісімнадцять автобусних маршрутів, від чисто міських до тих, що йдуть у сусідні села. Актуальні інтервали краще дивитися не на папірці біля зупинки, а там, де оновлюють розклад автобусів — так менше шансів простояти зайві двадцять хвилин марно.
По місту
- Автобус 2 йде від залізничного вокзалу через Перемогу на Жовтневий і назад до вокзалу — 18 грн, інтервал 20–57 хв, з 06:10 до 21:11, щодня.
- Автобус 3 та автобус 4 — обидва на Перемогу від вокзалу, але з різним графіком: трійка працює з 00:00 до 17:41 (так, формально і вночі, хоча розраховувати на це не варто), а четвірка — з 06:20 до 18:21. В обох ціна 18 грн, інтервали 30 хвилин — 1 год 31 хв у трійки та 40 хвилин — 1 год 36 хв у четвірки.
- П’ятірка з’єднує Південний мікрорайон з вулицею Корлюка, ходить найчастіше — раз на 15–45 хвилин, з 06:10 до 21:01, теж 18 грн.
- Шостий номер — від Південного до АЦЕС-3, але тут уже доведеться почекати: інтервал 1 год 20 хв — 1 год 46 хв, і працює тільки до 17:17.
- Сьомий — Чапаєва — Новофіліппівка, інтервал від 20 хвилин до 1 год 30 хв, до 19:17.
- Дев’ятка їде від Щербакова до санаторію «Гірник», інтервал приличний — від 1 год 30 хв до 2 год 02 хв, зате стартує рано, о 05:55.
- Одинадцятий — теж від Щербакова, але в 14-й мікрорайон, інтервал 60 хвилин — 1 год 39 хв.
- Дванадцятий зв’язує школу №8 з Південним, тут інтервали зовсім розтягнуті, від 60 хвилин до 2 год 23 хв, і до вечора він не працює — останній рейс о 16:45.
- Чотирнадцятий — Покровська площа — депо, і ось тут інтервал взагалі здатний розтягнутися від 56 хвилин до цілих 8 годин, ходить тільки по буднях.
- П’ятнадцятий — Південний — площа Павла Корчагіна, інтервал 60 хвилин — 1 год 27 хв, з 05:55 до 18:42.
- Сімнадцятий іде з Проліска у Звенигородку, чекати на нього доведеться довго — від 2 год 20 хв до 3 год 50 хв між рейсами.
- Вісімнадцятий та вісімнадцять-два обидва їдуть у Марто-Іванівку з Проліска, тільки один працює всі дні тижня (інтервал від 35 хвилин до 2 год 58 хв), а другий — виключно по буднях (від 1 год 25 хв до 2 год 18 хв).
У села
Тут ціна вже інша — не 18, а 20–30 грн, залежно від того, куди саме.
- Автобус 78 йде від вокзалу в Пустельникове за 25 грн, але чекати його потрібно довго — інтервал від 2 год 40 хв до 5 год 20 хв.
- 79-й везе в Головківку від вокзалу за 20 грн, інтервал 2–3 години.
- 80-й — теж у Головківку, але вже від автостанції і по 30 грн, інтервал від 2 год 40 хв до 3 год 48 хв.
- 81-й, від автостанції в Димитрове, ходить частіше — раз на 40 хвилин — 2 год 24 хв, за 25 грн.
З чим стикається кожен пасажир
Зайдеш у таку «Руту» в спекотний липневий день — і одразу все зрозуміло про парк машин. Десь і справді доживають своє старенькі «Рута» та «Богдан», які скриплять на кожній ямі біля ринку так, ніби от-от розваляться. Десь трапляються машини й свіжіші, але кондиціонер там усе одно розкіш, а не норма. Влітку духота в салоні — звична справа, і вічно хтось один хоче відкрити люк, а сусід навпроти — категорично проти протягу. Сперечатися це йде роками, єдиної думки тут немає і не буде.
Про низьку підлогу краще одразу сказати чесно: у типових «Рутах» та «Богданах» відкидних майданчиків для візків або для людей з обмеженою рухливістю просто немає. Не як рідкісний виняток — а як норма для більшості машин на лінії. Тож якщо людині потрібен такий майданчик, планувати поїздку доведеться заздалегідь — розраховувати тут особливо ні на що.
З оплатою теж вічні гойдалки. Заходиш, передаєш зім’яту купюру або жменю дріб’язку через два-три ряди попереду сидить — люди вже звично перекидають гроші одне одному, не дивлячись, — називаєш зупинку, чекаєш здачу тим самим шляхом назад. QR-код у додатку начебто прижився, але не скрізь: десь у салоні його реально відсканувати, десь — тільки у водія термінал, та й той іноді зависає. І тут уже все залежить від настрою водія: один спокійно почекає, доки пасажир розрахується, інший рушить, не чекаючи здачі.
Як простіше доїхати
Найвужче місце в місті — центральний ринок і міст через Берёзовку в години пік. Тут автобуси неминуче втрачають швидкість: то пропускають зустрічний потік, то водій іде в об’їзд через сусідні ряди, аби не стояти в загальній колоні. Якщо поїздка на цей час випадає — закладайте зайвих хвилин десять-п’ятнадцять, розклад тут скоріше орієнтир, ніж закон.
За вільне місце в салоні доведеться поборотися, особливо якщо їдете на Перемогу або в Південний вранці чи ввечері. Простіше всього ловити автобус на кінцевій — там шанси сісти помітно вищі, ніж посередині маршруту. А якщо з сумками чи візком — краще уточнити у водія заздалегідь, чи поміститься, бо спеціального місця під це в салоні зазвичай не передбачено.
Пільги та як оплачувати проїзд
Безплатно їздять пенсіонери за віком, учасники бойових дій та ветерани війни, а також члени сімей загиблих військових. Є пільга й у людей з інвалідністю I, II та III груп — причому для першої групи безплатно їде ще й супровідник. Окремо — діти з інвалідністю та чорнобильці 1 і 2 категорій, ну і ще кілька категорій за законом, включаючи строковиків. При посадці документ показують водієві або кондуктору — пенсійне, ветеранське посвідчення, довідку про інвалідність, що є. Іноді водії на це бурчать, особливо якщо посвідчення старе і його погано видно, але загалом систему всі знають. Де-не-де на додачу потрібен ще й електронний пільговий квиток — цей момент краще уточнювати заздалегідь, щоб не сперечатися в салоні.
Решта платять готівкою водієві або кондуктору — це як і раніше найпопулярніший спосіб, — або сканують QR-код через банківський додаток, або іноді розраховуються карткою через термінал у водія, якщо він є.
Про повітряну тривогу
І ще один момент, про який не можна не сказати: під час повітряної тривоги автобуси можуть зупинятися прямо на маршруті. Це не примха перевізника, а вимога безпеки, і сперечатися з цим безглуздо — краще перечекати кілька хвилин на зупинці або в укритті. Якщо поїздка прив’язана до часу, розумно стежити за сигналами тривоги заздалегідь і закладати можливу паузу в план. Новини про роботу автобусів і місто в цілому публікує сайт міської ради.
Доїхати до Перемоги без нервів
Вісімнадцять маршрутів абияк, але покривають усе місто — від вокзалу до далеких сіл. По місту ціна майже завжди одна, 18 грн, далі — дорожче. Кондиціонера можна не чекати, низької підлоги теж, зате дріб’язок під рукою і запас часу біля мосту через Берёзовку вирішують більшість проблем. Автобус в Олександрії — це не про комфорт, а про те, що він усе одно довезє: хай із духотою, суперечкою про кватирку та запізненням на п’ять-десять хвилин.